Воістину Христос воскрес!
Христос воскрес! Воістину воскрес! Напевне, кожен не раз промовляв ці радісні слова. Проте, відчути справжню Великодню радість не завжди вдається. Чому? Я, звичайно, не експерт, але можу поділитися деякими думками з цього приводу, списаними (як і належить колишній студентці) із Закону Божого.
Іноді здається, що Бога немає. Яка вже тут Пасхальна радість? Цікаво, що буває легше повірити, що життям керують неживі зорі, ніж живий Бог. Дуже влучно з цього приводу висловився Андрій Кураєв (до речі, після захисту дисертації з наукового атеїзму він став віруючою людиною і навіть дияконом): «Якщо ти віриш, що життя самозародилося з неживого, то так само можна вірити, що машина самозародилася зі шматка металу». До речі, сам Чарльз Дарвін зовсім не був атеїстом і навіть служив церковним старостою і коли його запитали, де перша ланка розвитку тваринного світу, вчений відповів: «Вона прикута до престолу Всевишнього». А на своїй могилі Чарльз Дарвін заповів зробити напис «Все створив Бог».
Коли Ньютон вимовляв Ім’я Боже, то кожного разу побожно вставав і скидав капелюха. Учений-історик Мюллер заявляв: «Тільки з пізнанням Господа і після ґрунтовного вивчення Нового Завіту я став розуміти зміст історії». Теорія відносності привела Альберта Ейнштейна до визнання вищого Духа, який творить світову гармонію. А вчений Деннерт вирішив опитати 423 вчених-природознавців про віру в Бога. 56 із них відповідей не надіслали, 349 виявилося віруючими в Бога і тільки 18 заявили, що вони або невіруючі або байдужі до віри.
Один із найвідоміших американських вчених, колишній голова Нью-Йоркської академії наук А. Кресм Морісон доводить існування Бога у своїй статті «Сім причин, які з’ясовують, чому я вірю в Бога». Ось один із найцікавіших прикладів: «Якщо вкинути у мішок десять монет, від одного цента до десяти, і намагатися наосліп витягти їх у порядку зростання, то ми маємо один шанс із 10 мільярдів, що витягнемо всі десять монеток у задуманому порядку. Це свідчить про те, що для випадкового зародження життя на Землі із безліччю взаємозв’язків немає жодного шансу з безлічі мільйонів».
А ось як сказав о. Герасим Шорець: «Ті, хто заперечують чудеса, самі вірять у ті чудеса, які сталися (за їхніми ж твердженнями) мільйони років тому і ніким не були спостережені. Вони не вірять у створення Богом світу, але вірять у довільне зародження або падіння на Землю зародків органічного життя з невідомих світів. Вони не вірять, що Христос міг воскресити людину, тобто знову оживити організм, який раніше був живим, а вірять, що колись із мертвої матерії виникли живі організми. Вони не вірять, що Бог, створивши вогонь і людей, зробив на кілька миттєвостей неопалимими отроків, але вірять тому, що зародки організмів витримували мільйони років, перебуваючи серед розжареного світового туману і розплавленого граніту.»
«Тільки напівзнання приводить людей до безбожництва і ніхто не заперечує буття Божого, крім тих, кому це вигідно». – сказав відомий англійський вчений Бекон.
Іноді здається, що Христос був звичайною людиною і воскресіння неможливе. Те, що Ісус – історична постать, не можуть заперечувати навіть найзапекліші вороги християнства. Навіть ті релігійні кола, яким найвигідніше було замовчати життя Ісуса, згадують його в хроніках. А про темряву, що настала в години смерті Христової, згадують римський астроном Флегонт, Фалес, Юній Африкан, Діонісій Ареопагіт (який згодом став першим афінським єпископом). До речі затемнення Сонця у час смерті Христа не очікувалося (за спостереженнями дуже добре розвинутої в Східних народів астрономії). А тому воно сприймалося ними як знак Божий.
Дехто, хоча і в Бога вірить, і знає про існування Ісуса Христа, але не вірить, що Ісус – син Бога і Бог. Підтвердженням для таких людей є пророцтва Ісаї, Михея, Малахії, Захарія, Даниїла, 21 псалом царя Давида. Події з життя Ісуса Христа точно збігаються із старозавітніми пророцтвами про Божого Сина. Це підтверджує, що Ісус – саме той очікуваний Месія.
Як не дивно, є також люди, які вірять, що Ісус – Син Божий, але не вірять, що він – Бог. Або інші, які не вірять, що Він – людина. Думаю, будь-хто погодиться, що син людини – людина. Чому ж тоді так важко повірити, що Син Бога — Бог? Логіка підказує, що як син Діви Марії, Ісус також є людиною, чого Церква і навчає. У Євангелії від Луки (1. 43) Єлизавета звертається до Марії як до Матері Господа, що є підтвердженням для тих, хто не вірить у божественне походження Ісуса чи у те, що Марія – Мати Божа.
Хтось скаже: «Чому я маю вірити Біблії?» Професор історії Уільям Рамзі, який потратив 15 років на спростування Нового Заповіту і намагався підірвати довір’я до Луки як до історика, врешті-решт дійшов до наступних висновків: «Лука — першокласний вчений… Його варто помістити в один ряд з найвидатнішими істориками». А професор Оклендського університету Е.М. Блейклок писав: «Я вважаю себе істориком і вивчаю класичні тексти з позиції історика. І я кажу вам, що свідчення про життя, смерть і воскресіння Христа більш достовірне, ніж більшість фактів древньої історії».
Історики ж, які займаються Древнім Римом, вже давно використовують Новий Заповіт як беззаперечне джерело (А. Р. Шеруін-Уайт, вчений, спеціаліст з історії Древнього Риму).
Американський професор Д. Макдауелл займався дослідженням достовірності Воскресіння Христового. Він наводить такі аргументи на його підтвердження:
- У своїй проповіді апостол Павло посилається на Воскресіння Христове як на загальновідомий факт.
- Учні Христа не побоялися проповідувати про Воскресіння Христа в Єрусалимі, тобто в місті, де всяка брехня про життя чи смерть Христа була б одразу ж викрита і їх було б жорстоко покарано. На той час факт про опустілий гріб Христа був загальновідомим.
- Учні Христа не могли переплутати гріб, адже фарисеї одразу ж вказали би на справжній гріб і справжнє тіло Христа.
- Гріб Христа був опечатаний державною печаткою. Злочинців які б насмілилися її зламати, покарали б розп’яттям вниз головою. А тому люди боялися навіть випадково зачепити цю печатку.
- Могильний камінь, який важив 2 тони, було важко відсунути від гробу, не розбудивши сторожу, яка, допустимо, заснула.
- Те, що сторожа заснула, було малоймовірним. Легіонерам було суворо заборонено спати на службі, адже за порушення їх могли спалити живими. Вартові, знаючи про це, ніяк не могли заснути, а, особливо, всі разом.
- Неможливим є і твердження деяких скептиків, що Ісус не помирав, а лише втратив свідомість. Ослаблений, він не зміг би відсунути двохтонного каменя. Окрім того, сторожа засвідчила Пилату про смерть Ісуса, проколовши його бік списом. А традиційне загортання тіла ( і голови) у пелени не давало доступу кисню.
- Найбільше все ж вразив усіх не опустілий гріб, а пелени, в які було загорнуто тіло Христа (Плащаниця). Вони залишилися в гробі (!!!) і зберегли форму і положення тіла так, наче їх не розгортали. Очевидно, що їх не було б у гробі, якщо би тіло викрали. Пелени були схожими на лялечку, із якої тільки що вилетів метелик. Одного цього було досить, щоб навернути до віри будь-яку людину. До речі, ці пелени, які дістали назву Туринська Плащаниця, є одним із найбільш вражаючих матеріальних свідчень Воскресіння Христового.
Ще на початку ХХ століття Французька Академія Наук визнала Плащаницю оригіналом – тобто справжнім полотном, яке накривало тіло Ісуса Христа. На ній повністю відбилося зображення Сина Божого з усіма ранами, про які говориться в Біблії. Середньовічний живопис навіть не наближався до такої досконалості зображення. Більше того, згодом було виявлено, що Плащаниця є фотонегативом, а про фотографування у часи Ісуса Христа люди ще і не мріяли. Саме ж полотно не могло відноситись до іншого століття – це фахівці також переконливо довели на основі наукової експертизи. Вчені вважають, що перетворення відбитку тіла у фотонегатив сталося під впливом потужного випромінення енергії під час Воскресіння.
Не менш відомим є і чудо Благодатного вогню, який з'являється щорічно, в переддень Воскресіння Христового на гробі Господньому без допомоги запальних засобів, що строго перевіряє охорона. В перші хвилини вогонь не опікає, ним можна навіть вмиватися.
Більш ніж 500 очевидців, які жили в часи написання Біблії, підтвердили, що бачили воскреслого Христа. Наука стверджує, що неможливо, щоб така велика кількість людей мала водночас і зорові, і слухові, і дотикові галюцинації.
Хто ж після цього засумнівається, що воістину Христос воскрес!
Іноді здається, що Бога немає. Яка вже тут Пасхальна радість? Цікаво, що буває легше повірити, що життям керують неживі зорі, ніж живий Бог. Дуже влучно з цього приводу висловився Андрій Кураєв (до речі, після захисту дисертації з наукового атеїзму він став віруючою людиною і навіть дияконом): «Якщо ти віриш, що життя самозародилося з неживого, то так само можна вірити, що машина самозародилася зі шматка металу». До речі, сам Чарльз Дарвін зовсім не був атеїстом і навіть служив церковним старостою і коли його запитали, де перша ланка розвитку тваринного світу, вчений відповів: «Вона прикута до престолу Всевишнього». А на своїй могилі Чарльз Дарвін заповів зробити напис «Все створив Бог».
Коли Ньютон вимовляв Ім’я Боже, то кожного разу побожно вставав і скидав капелюха. Учений-історик Мюллер заявляв: «Тільки з пізнанням Господа і після ґрунтовного вивчення Нового Завіту я став розуміти зміст історії». Теорія відносності привела Альберта Ейнштейна до визнання вищого Духа, який творить світову гармонію. А вчений Деннерт вирішив опитати 423 вчених-природознавців про віру в Бога. 56 із них відповідей не надіслали, 349 виявилося віруючими в Бога і тільки 18 заявили, що вони або невіруючі або байдужі до віри.
Один із найвідоміших американських вчених, колишній голова Нью-Йоркської академії наук А. Кресм Морісон доводить існування Бога у своїй статті «Сім причин, які з’ясовують, чому я вірю в Бога». Ось один із найцікавіших прикладів: «Якщо вкинути у мішок десять монет, від одного цента до десяти, і намагатися наосліп витягти їх у порядку зростання, то ми маємо один шанс із 10 мільярдів, що витягнемо всі десять монеток у задуманому порядку. Це свідчить про те, що для випадкового зародження життя на Землі із безліччю взаємозв’язків немає жодного шансу з безлічі мільйонів».
А ось як сказав о. Герасим Шорець: «Ті, хто заперечують чудеса, самі вірять у ті чудеса, які сталися (за їхніми ж твердженнями) мільйони років тому і ніким не були спостережені. Вони не вірять у створення Богом світу, але вірять у довільне зародження або падіння на Землю зародків органічного життя з невідомих світів. Вони не вірять, що Христос міг воскресити людину, тобто знову оживити організм, який раніше був живим, а вірять, що колись із мертвої матерії виникли живі організми. Вони не вірять, що Бог, створивши вогонь і людей, зробив на кілька миттєвостей неопалимими отроків, але вірять тому, що зародки організмів витримували мільйони років, перебуваючи серед розжареного світового туману і розплавленого граніту.»
«Тільки напівзнання приводить людей до безбожництва і ніхто не заперечує буття Божого, крім тих, кому це вигідно». – сказав відомий англійський вчений Бекон.
Іноді здається, що Христос був звичайною людиною і воскресіння неможливе. Те, що Ісус – історична постать, не можуть заперечувати навіть найзапекліші вороги християнства. Навіть ті релігійні кола, яким найвигідніше було замовчати життя Ісуса, згадують його в хроніках. А про темряву, що настала в години смерті Христової, згадують римський астроном Флегонт, Фалес, Юній Африкан, Діонісій Ареопагіт (який згодом став першим афінським єпископом). До речі затемнення Сонця у час смерті Христа не очікувалося (за спостереженнями дуже добре розвинутої в Східних народів астрономії). А тому воно сприймалося ними як знак Божий.
Дехто, хоча і в Бога вірить, і знає про існування Ісуса Христа, але не вірить, що Ісус – син Бога і Бог. Підтвердженням для таких людей є пророцтва Ісаї, Михея, Малахії, Захарія, Даниїла, 21 псалом царя Давида. Події з життя Ісуса Христа точно збігаються із старозавітніми пророцтвами про Божого Сина. Це підтверджує, що Ісус – саме той очікуваний Месія.
Як не дивно, є також люди, які вірять, що Ісус – Син Божий, але не вірять, що він – Бог. Або інші, які не вірять, що Він – людина. Думаю, будь-хто погодиться, що син людини – людина. Чому ж тоді так важко повірити, що Син Бога — Бог? Логіка підказує, що як син Діви Марії, Ісус також є людиною, чого Церква і навчає. У Євангелії від Луки (1. 43) Єлизавета звертається до Марії як до Матері Господа, що є підтвердженням для тих, хто не вірить у божественне походження Ісуса чи у те, що Марія – Мати Божа.
Хтось скаже: «Чому я маю вірити Біблії?» Професор історії Уільям Рамзі, який потратив 15 років на спростування Нового Заповіту і намагався підірвати довір’я до Луки як до історика, врешті-решт дійшов до наступних висновків: «Лука — першокласний вчений… Його варто помістити в один ряд з найвидатнішими істориками». А професор Оклендського університету Е.М. Блейклок писав: «Я вважаю себе істориком і вивчаю класичні тексти з позиції історика. І я кажу вам, що свідчення про життя, смерть і воскресіння Христа більш достовірне, ніж більшість фактів древньої історії».
Історики ж, які займаються Древнім Римом, вже давно використовують Новий Заповіт як беззаперечне джерело (А. Р. Шеруін-Уайт, вчений, спеціаліст з історії Древнього Риму).
Американський професор Д. Макдауелл займався дослідженням достовірності Воскресіння Христового. Він наводить такі аргументи на його підтвердження:
- У своїй проповіді апостол Павло посилається на Воскресіння Христове як на загальновідомий факт.
- Учні Христа не побоялися проповідувати про Воскресіння Христа в Єрусалимі, тобто в місті, де всяка брехня про життя чи смерть Христа була б одразу ж викрита і їх було б жорстоко покарано. На той час факт про опустілий гріб Христа був загальновідомим.
- Учні Христа не могли переплутати гріб, адже фарисеї одразу ж вказали би на справжній гріб і справжнє тіло Христа.
- Гріб Христа був опечатаний державною печаткою. Злочинців які б насмілилися її зламати, покарали б розп’яттям вниз головою. А тому люди боялися навіть випадково зачепити цю печатку.
- Могильний камінь, який важив 2 тони, було важко відсунути від гробу, не розбудивши сторожу, яка, допустимо, заснула.
- Те, що сторожа заснула, було малоймовірним. Легіонерам було суворо заборонено спати на службі, адже за порушення їх могли спалити живими. Вартові, знаючи про це, ніяк не могли заснути, а, особливо, всі разом.
- Неможливим є і твердження деяких скептиків, що Ісус не помирав, а лише втратив свідомість. Ослаблений, він не зміг би відсунути двохтонного каменя. Окрім того, сторожа засвідчила Пилату про смерть Ісуса, проколовши його бік списом. А традиційне загортання тіла ( і голови) у пелени не давало доступу кисню.
- Найбільше все ж вразив усіх не опустілий гріб, а пелени, в які було загорнуто тіло Христа (Плащаниця). Вони залишилися в гробі (!!!) і зберегли форму і положення тіла так, наче їх не розгортали. Очевидно, що їх не було б у гробі, якщо би тіло викрали. Пелени були схожими на лялечку, із якої тільки що вилетів метелик. Одного цього було досить, щоб навернути до віри будь-яку людину. До речі, ці пелени, які дістали назву Туринська Плащаниця, є одним із найбільш вражаючих матеріальних свідчень Воскресіння Христового.
Ще на початку ХХ століття Французька Академія Наук визнала Плащаницю оригіналом – тобто справжнім полотном, яке накривало тіло Ісуса Христа. На ній повністю відбилося зображення Сина Божого з усіма ранами, про які говориться в Біблії. Середньовічний живопис навіть не наближався до такої досконалості зображення. Більше того, згодом було виявлено, що Плащаниця є фотонегативом, а про фотографування у часи Ісуса Христа люди ще і не мріяли. Саме ж полотно не могло відноситись до іншого століття – це фахівці також переконливо довели на основі наукової експертизи. Вчені вважають, що перетворення відбитку тіла у фотонегатив сталося під впливом потужного випромінення енергії під час Воскресіння.
Не менш відомим є і чудо Благодатного вогню, який з'являється щорічно, в переддень Воскресіння Христового на гробі Господньому без допомоги запальних засобів, що строго перевіряє охорона. В перші хвилини вогонь не опікає, ним можна навіть вмиватися.
Більш ніж 500 очевидців, які жили в часи написання Біблії, підтвердили, що бачили воскреслого Христа. Наука стверджує, що неможливо, щоб така велика кількість людей мала водночас і зорові, і слухові, і дотикові галюцинації.
Хто ж після цього засумнівається, що воістину Христос воскрес!
0 коментарів